Що являє собою хронічний тонзиліт


Тонзиліт: симптоми, діагностика, лікуванняТонзиліт: симптоми, діагностика, лікування

Хронічний тонзиліт – це стійке хронічне запалення піднебінних мигдалин. Прийнято виділяти дві форми хронічного тонзиліту: компенсовану і некомпенсовану. Основна відповідальність за розвиток цього ЛОР-захворювання лежить на гемолітичному стрептококу групи А, аденовірусах і різних грибках. Слід зазначити, що постійне вогнище інфекції в мигдалинах може провокувати розвиток ряду важких соматичних (метатонзилярних) захворювань: ревматизм, ендокардит, поліартрит, пієліт, нефрит, васкуліти. Захворюваність на хронічний тонзиліт у дітей знаходиться в межах 12-15%.

 

Клінічна картина і постановка діагнозу

 

Пацієнти висловлюють скарги на відчуття сухості, поколювання в роті, хворобливе ковтання. При об'єктивному обстеженні виявляються рубцеві зміни між мигдалинами і дужками, ущільнення, потовщення і гіперемія мигдалин, казеозні маси в лакунах і збільшення регіонарних лімфатичних вузлів. Вищеперелічена симптоматика тонзиліту характерна для компенсованої форми. При некомпенсованій формі будуть відзначатися часті ангіни, пратонзиліти, субфебрильна температура, слабкість, швидка стомлюваність і симптоми метатонзилярних захворювань. Лікарі Клініки Медітон дотримуються думки, що хронічний тонзиліт, особливо у дітей, не варто діагностувати в період загострення ангіни, так як скарги і фарингоскопічні ознаки, перш за все, будуть вказувати на гостроту процесу, але ніяк не хронічний його перебіг.

 

Лікування хронічного тонзиліту в Кривому Розі

 

При компенсованій формі застосовують консервативне лікування, в яке входить антибіотики, антисептики, протизапальні препарати місцевої дії і фізіотерапевтичні процедури. Одним з найефективніших місцевих методів терапії вважається промивання лакун мигдалин антисептичним розчином. Повний курс включає 10-15 промивань, що проводяться через день. Після виконання процедури на поверхню мигдалин наносять розчин Люголя, йодинол або 5% коларгол.

 

Хірургічне лікування у вигляді тонзилектомії розглядають при частих рецидивах захворювання, збудником якого є гемолітичний стрептокок груп А (більше 6-ти епізодів на рік, більше 4-х – протягом 2-х років, більше 3-х – за три роки) або при тяжкій гострій інфекції, коли антибіотикотерапія виявляється неефективна. Крім того, показанням до оперативного видалення піднебінної мигдалини є зупинка дихання уві сні, перитонзилярний абсцес і підозра на пухлину. Серед методик хірургічного лікування хронічного тонзиліту широко використовують електрокаустику, мікродебридер з одномоментною високочастотною абляцією і гостру дисекцію. Можливе лікування тонзиліту із застосуванням апарату Тонзилор.

 

Аденоїдит: симптоми, діагностика та лікування

 

Лікування аденоїдиту в Кривому РозіЛікування аденоїдиту в Кривому Розі

Аденоїдит – гостре або хронічне запалення гіпертрофованих (збільшених) мигдалин глотки. В основному, дана патологія спостерігається у дітей раннього віку. Як правило, в період статевого дозрівання носоглоткові мигдалини атрофуються, і розвиток аденоїдита в принципі неможливий. До збудників гострого аденоїдиту відносяться стрептококи, стафілококи, пневмококи і віруси. При наявності обтяженого алергологічного анамнезу, велику роль в розростанні аденоїдів грають екзогенні неінфекційні алергени (побутовий пил, шерсть домашніх тварин, лікарські засоби, пилок рослин, харчові продукти). Повторне запалення аденоїдів і особливості імунологічної реактивності дитячого організму сприяють переходу захворювання в хронічну форму.

 

Симптоми аденоїдиту

 

Для гострого аденоїдиту характерні всі ознаки гострого інфекційного процесу: висока температура, закладання носа, біль у вухах, напади сухого кашлю ночами, відчуття хворобливості при пальпації збільшених шийних і підщелепних лімфатичних вузлів.

 

При хронічному аденоїдиті, за рахунок вираженого збільшення розмірів носоглоткових мигдалин, відбувається істотне утруднення, а часом і повне виключення носового дихання і порушення функції глотки, що згубно відбивається на загальному розвитку дитини. Також гіпертрофовані аденоїди перешкоджають нормальній вентиляції євстахієвої труби, приводячи іноді до зниження слуху і рецидивуючих отитів і синуситів. Батьки починають помічати, що діти з хронічним аденоїдитом часто сплять з відкритим ротом, хропуть і вранці мляві, апатичні і скаржаться на головний біль. Можливе порушення фонації, при цьому голос дитини стає гугнявим. Затяжний перебіг захворювання може призводити до формування характерного аденоїдного типу особи: постійно відкритий рот, відсутність носогубних складок, потовщення крил носа, неправильний прикус, байдужий вираз обличчя.

 

Діагностика аденоїдиту

 

Діагноз ставиться на підставі анамнезу, після зовнішнього огляду дитини і проведення гнучкої назофарингоскопії, яка сьогодні залишається "золотим стандартом" обстеження носоглотки. При необхідності здійснюють алергологічне дослідження для підтвердження або виключення алергічної природи захворювання.

 

Лікування аденоїдиту, Отоларингологія Клініки Медітон


Для лікування гострої форми запалення аденоїдів використовують судинозвужувальні краплі, призначають антибіотики широкого спектру дії. Якщо доведена алергічна етіологія, додають курс антигістамінних препаратів. Показанням до проведення аденотомії (хірургічне видалення аденоїдів) є виражена ступінь гіпертрофії носоглоткових мигдалин і наявність ускладнень аденоїдиту (рецидивні отити, синусити, зниження слуху, стійке порушення дихання через ніс). Як правило, операція виконується в амбулаторних умовах і займає 10-15 хвилин.

 

Фізіотерапія тонзиліту і аденоїдитуФізіотерапія тонзиліту і аденоїдитуКваліфіковані фахівці Клініки Медітон підберуть для Вас і Вашого малюка індивідуальну програму лікування і порекомендують оптимальний метод видалення мигдалин при необхідності!

 

Зверніть увагу:

Риносинусит, алергічний риніт

Лікування фарингіту і гаймориту

Лікування ларингіту у дітей і дорослих

Поділитися