Функції щитовидної залози


Захворювання щитовидної залози: діагностика та лікуванняЗахворювання щитовидної залози: діагностика та лікування

Щитовидна залоза – паренхіматозний орган ендокринної системи людини, який розташовується на передній поверхні шиї, трохи нижче рівня перстневидного хряща, і складається з двох часток, з'єднаних між собою перешийком. Фолікулярні клітини залози виробляють два основних тиреоїдних гормони: тироксин (T4) і трийодтиронін (T3), що відповідають за ріст і розвиток організму, диференціювання тканин і за регулювання всіх видів обміну речовин. У парафолікулярних клітинах щитовидної залози синтезується гормон кальцитонін, що несе відповідальність за обмін кальцію в організмі.

 

Основні захворювання щитовидної залози

 

Захворювання щитовидної залози прийнято умовно ділити на три групи за характером порушень вироблення тиреоїдних гормонів:
1. Захворювання, для яких характерний високий метаболізм і збільшений рівень вільних тиреоїдних гормонів (гіпертиреоз).
2. Захворювання, в основі яких лежить нестача гормонів щитовидної залози (гіпотиреоз)
3. Захворювання без порушення продукції тиреоїдних гормонів, але що супроводжуються зміною гістологічної структури органу (зоб, гіперплазія).

 

Гіпертиреоз або тиреотоксикоз

 

Захворювання характеризується підвищеною продукцією і/або секрецією тиреоїдних гормонів. Причинами появи синдрому тиреотоксикозу можуть бути гіперфункція щитовидної залози (хвороба Грейвса-Базедова, багатовузловий токсичний зоб), високий рівень стимуляторів тиреоїдних гормонів в сироватці крові (виношування великого плоду, хоріокарцинома), збільшення секреції тиреоїдних гормонів щитовидної залози без збільшення їх синтезу (тиреодити), передозування тиреоїдними лікарськими препаратами.

 

Клінічна симптоматика захворювання

 

Причини захворювань щитовидної залозиПричини захворювань щитовидної залози

Нервозність, дратівливість, метушливість, стомлюваність, гіперактивність, пітливість, тахікардія, відчуття серцебиття, підвищений апетит. Крім того, втрата ваги, волога гаряча шкіра, порушення сну, тремор пальців рук, болі в животі і частий стілець, пальмарна еритема, вітіліго (втрата пігментації) на окремих ділянках шкіри, волосся тонке і ламке, очні симптоми тиреотоксикозу (обумовлені порушенням вегетативної іннервації ока), виражений екзофтальм.

 

Діагностика

 

Діагностика гіпертиреозу заснована на даних, отриманих в ході збору анамнезу, проведення фізикального обстеження та інструментальних методів дослідження щитовидної залози. У більшості випадків виявляється підвищена концентрація вільних тироксину і трийодтироніну. Визначення рівня сироваткового тиреотропіну вважається найбільш оптимальним методом верифікації діагнозу, оскільки його секреція, як правило, пригнічена при гіпертиреозі. При необхідності виконують сцинтиграфічне дослідження. Для оцінки морфологічного стану щитовидної залози призначають УЗД.

 

Лікування гіпертиреозу в Кривому Розі

 

Лікування залежить від причини захворювання. Зазвичай при хворобі Грейвса-Базедова застосовують тиреостатичні препарати, такі як пропілтіоурацил і метимазол. Препаратом вибору вважається радіоактивний натрій йод (радіойод). До хірургічного лікування вдаються при неефективності курсу тиреостатиків, лікарській непереносимості, наявності вираженого зоба.

 

Гіпотиреоз

 

Клінічний синдром, обумовлений хронічним недоліком тиреоїдних гормонів. Первинний гіпотиреоз розвивається внаслідок захворювань щитовидної залози. Найбільш вірогідною причиною вважається аутоімунне ураження. Як правило, це тиреодит Хашимото, і також часто пов'язане з розвитком зоба. Нерідко гіпотиреоз розвивається після радіойодтерапії, хірургічного лікування гіпертиреозу або зоба.

 

Вторинний гіпотиреоз спостерігається при дефіциті тиреотропін-рилізинг-гормону в гіпоталамусі або при нестачі вироблення тиреотропіну гіпофізом.

 

Симптоми гіпотиреозу

 

Симптоми і діагностика захворювань щитовидної залозиСимптоми і діагностика захворювань щитовидної залози

Ознаки гіпотиреозу розвиваються поступово. Пацієнти з гіпотиреозом апатичні, мляві, загальмовані, безпристрасні, депресивні. Обличчя одутле, амімічне, блідо-жовтуватого кольору. Мова уповільнена, голос хрипкий. Волосся сухе, ламке, при розчісуванні випадає більше, ніж зазвичай, рідшають брови. Класичний симптом – набряклість язика, на якому проглядаються відбитки зубів. Іноді відзначається гіперкератоз шкіри ліктів. Характерні парестезії рук і ніг. У жінок може спостерігатися аменорея, гіперменорея, менорагія, потрея репродуктивної функції. У ряді випадків розвивається брадикардія, діастолічна гіпертензія, анемія.

 

Діагностика гіпотиреозу

 

При підозрі на гіпотиреоз цілком достатньо визначити концентрацію тиреотропіну в сироватці крові, за рівнем якого визначають подальшу діагностичну тактику. При вторинному гіпотиреозі буде характерно одночасне зниження і тироксину, і тиреотропіну.

 

Лікування гіпотериозу, Клініка Медітон

 

Замісна терапія, мета якої підтримувати рівень ТТГ хоча б в межах нижньої межі норми. Перевагу віддають препаратам левотироксину натрію, наприклад, Еутирокс.

 

Синдром вузлового зоба

 

Узагальнюючий клінічний термін, який об'єднує всі патологічні утворення в щитовидній залозі, що визначаються при будь-якому виді дослідження. Виділяють наступні основні нозологічні одиниці: вузловий колоїдний зоб, фолікулярна неоплазія, гіпертрофічна форма аутоімунного тиреодиту з утворенням псевдовузлів, солітарна кіста, пухлина щитовидної залози. Також, в залежності від кількості патологічних осередків і їх взаємозв'язку з навколишніми тканинами, зоб може бути солітарним, багатовузловим, конгломератним вузловим і дифузно-вузловим (змішаним).

 

Симптоми вузлового зоба

 

Скарги практично відсутні, тільки при різко вираженому зобі може бути порушення дихання, ковтання, парез голосових зв'язок. Збільшення щитовидної залози до другого ступеня дозволить побачити зоб при нормальному положенні тіла.

 

Діагностика захворювання

 

Вже під час пальпації лікарем може бути виявлений патологічний осередок в щитовидній залозі. Для більш детальної діагностики визначають рівень тиротропіну в аналізі крові, проводять ультразвукове дослідження, сцинтиграфію і пункційну біопсію при необхідності.

 

Лікування вузлового зоба

 

Лікування вузлового (багатовузлового) еутиреоїдного зоба залежить від його виду:
• Колоїдний проліферуючий зоб: спостереження, застосування препаратів йоду, хірургічна операція, променева терапія радіоактивним ізотопом йоду.
• Аутоімунний тиреодит: спостереження, замісна терапія при гіпотиреозі
• Рак щитовидної залози: хірургічне видалення ураженого органу в комбінації з променевою і супресивною терапією.
• Фолікулярна аденома: хірургічне втручання з виконанням екстреного гістологічного дослідження.

 

Лікування гіпертиреозу, гіпотиреозу і вузлового зобаЛікування гіпертиреозу, гіпотиреозу і вузлового зобаВизначити рівень обстеження і призначити правильне лікування допоможе кваліфікований лікар-ендокринолог нашого медичного центру!

 

Запис на консультацію по телефону (098) 530-60-40!

 

Додаткова інформація:

Захворювання надниркових залоз

Лікування ожиріння в Кривому Розі

Цукровий діабет: діагностика та лікування

Поділитися