Що являє собою хронічний тонзиліт


Тонзиліт: симптоми, діагностика, лікуванняТонзиліт: симптоми, діагностика, лікування

Хронічний тонзиліт – це стійке хронічне запалення піднебінних мигдалин. Прийнято виділяти дві форми хронічного тонзиліту: компенсовану і некомпенсовану. Основна відповідальність за розвиток цього ЛОР-захворювання лежить на гемолітичному стрептококу групи А, аденовірусах і різних грибках. Слід зазначити, що постійне вогнище інфекції в мигдалинах може провокувати розвиток ряду важких соматичних (метатонзилярних) захворювань: ревматизм, ендокардит, поліартрит, пієліт, нефрит, васкуліти. Захворюваність на хронічний тонзиліт у дітей знаходиться в межах 12-15%.

 

Клінічна картина і постановка діагнозу

 

Пацієнти висловлюють скарги на відчуття сухості, поколювання в роті, хворобливе ковтання. При об'єктивному обстеженні виявляються рубцеві зміни між мигдалинами і дужками, ущільнення, потовщення і гіперемія мигдалин, казеозні маси в лакунах і збільшення регіонарних лімфатичних вузлів. Вищеперелічена симптоматика тонзиліту характерна для компенсованої форми. При некомпенсованій формі будуть відзначатися часті ангіни, пратонзиліти, субфебрильна температура, слабкість, швидка стомлюваність і симптоми метатонзилярних захворювань. Лікарі Клініки Медітон дотримуються думки, що хронічний тонзиліт, особливо у дітей, не варто діагностувати в період загострення ангіни, так як скарги і фарингоскопічні ознаки, перш за все, будуть вказувати на гостроту процесу, але ніяк не хронічний його перебіг.

 

Лікування хронічного тонзиліту в Кривому Розі

 

При компенсованій формі застосовують консервативне лікування, в яке входить антибіотики, антисептики, протизапальні препарати місцевої дії і фізіотерапевтичні процедури. Одним з найефективніших місцевих методів терапії вважається промивання лакун мигдалин антисептичним розчином. Повний курс включає 10-15 промивань, що проводяться через день. Після виконання процедури на поверхню мигдалин наносять розчин Люголя, йодинол або 5% коларгол.

 

Хірургічне лікування у вигляді тонзилектомії розглядають при частих рецидивах захворювання, збудником якого є гемолітичний стрептокок груп А (більше 6-ти епізодів на рік, більше 4-х – протягом 2-х років, більше 3-х – за три роки) або при тяжкій гострій інфекції, коли антибіотикотерапія виявляється неефективна. Крім того, показанням до оперативного видалення піднебінної мигдалини є зупинка дихання уві сні, перитонзилярний абсцес і підозра на пухлину. Серед методик хірургічного лікування хронічного тонзиліту широко використовують електрокаустику, мікродебридер з одномоментною високочастотною абляцією і гостру дисекцію. Можливе лікування тонзиліту із застосуванням апарату Тонзилор.

 

Аденоїдит: симптоми, діагностика та лікування

 

Лікування аденоїдиту в Кривому РозіЛікування аденоїдиту в Кривому Розі

Аденоїдит – гостре або хронічне запалення гіпертрофованих (збільшених) мигдалин глотки. В основному, дана патологія спостерігається у дітей раннього віку. Як правило, в період статевого дозрівання носоглоткові мигдалини атрофуються, і розвиток аденоїдита в принципі неможливий. До збудників гострого аденоїдиту відносяться стрептококи, стафілококи, пневмококи і віруси. При наявності обтяженого алергологічного анамнезу, велику роль в розростанні аденоїдів грають екзогенні неінфекційні алергени (побутовий пил, шерсть домашніх тварин, лікарські засоби, пилок рослин, харчові продукти). Повторне запалення аденоїдів і особливості імунологічної реактивності дитячого організму сприяють переходу захворювання в хронічну форму.

 

Симптоми аденоїдиту

 

Для гострого аденоїдиту характерні всі ознаки гострого інфекційного процесу: висока температура, закладання носа, біль у вухах, напади сухого кашлю ночами, відчуття хворобливості при пальпації збільшених шийних і підщелепних лімфатичних вузлів.

 

При хронічному аденоїдиті, за рахунок вираженого збільшення розмірів носоглоткових мигдалин, відбувається істотне утруднення, а часом і повне виключення носового дихання і порушення функції глотки, що згубно відбивається на загальному розвитку дитини. Також гіпертрофовані аденоїди перешкоджають нормальній вентиляції євстахієвої труби, приводячи іноді до зниження слуху і рецидивуючих отитів і синуситів. Батьки починають помічати, що діти з хронічним аденоїдитом часто сплять з відкритим ротом, хропуть і вранці мляві, апатичні і скаржаться на головний біль. Можливе порушення фонації, при цьому голос дитини стає гугнявим. Затяжний перебіг захворювання може призводити до формування характерного аденоїдного типу особи: постійно відкритий рот, відсутність носогубних складок, потовщення крил носа, неправильний прикус, байдужий вираз обличчя.

 

Діагностика аденоїдиту

 

Діагноз ставиться на підставі анамнезу, після зовнішнього огляду дитини і проведення гнучкої назофарингоскопії, яка сьогодні залишається "золотим стандартом" обстеження носоглотки. При необхідності здійснюють алергологічне дослідження для підтвердження або виключення алергічної природи захворювання.

 

Лікування аденоїдиту, Отоларингологія Клініки Медітон


Фізіотерапія тонзиліту і аденоїдитуФізіотерапія тонзиліту і аденоїдитуДля лікування гострої форми запалення аденоїдів використовують судинозвужувальні краплі, призначають антибіотики широкого спектру дії. Якщо доведена алергічна етіологія, додають курс антигістамінних препаратів. Показанням до проведення аденотомії (хірургічне видалення аденоїдів) є виражена ступінь гіпертрофії носоглоткових мигдалин і наявність ускладнень аденоїдиту (рецидивні отити, синусити, зниження слуху, стійке порушення дихання через ніс). Як правило, операція виконується в амбулаторних умовах і займає 10-15 хвилин.

 

Кваліфіковані фахівці Клініки Медітон підберуть для Вас і Вашого малюка індивідуальну програму лікування і порекомендують оптимальний метод видалення мигдалин при необхідності!

Поділитися